Дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства (далі — дозвіл на роботу іноземця) є офіційним документом, який дозволяє роботодавцю законно залучати іноземного працівника до трудової діяльності на території України. Скасування такого дозволу означає припинення його дії, після чого продовження роботи іноземця стає незаконним. Це може призвести до штрафів для роботодавця, проблем з міграційним статусом працівника та необхідності термінового врегулювання ситуації.
Стаття 42-10 Закону України «Про зайнятість населення» чітко визначає підстави, за яких територіальний орган центрального органу виконавчої влади у сфері зайнятості (центр зайнятості) скасовує виданий дозвіл. Розуміння цих підстав допомагає роботодавцям уникнути порушень, вчасно реагувати на зміни та мінімізувати ризики. Нижче розглянемо ключові підстави відповідно до частини другої статті 42-10 Закону, з поясненням механізму та наслідків.
Правовою основою є Закон України «Про зайнятість населення». Дозвіл видається для конкретного роботодавця, посади та умов праці. Скасування відбувається в триденний строк після виявлення підстав або отримання відповідної інформації. Інформація про скасування публікується на офіційному сайті центру зайнятості та надсилається роботодавцю електронними засобами.
Роботодавець зобов’язаний звернутися про скасування в певних випадках (частина перша статті 42-10), а в інших — центр зайнятості діє самостійно. Порушення вимог щодо сплати внесків, подання документів чи дотримання умов дозволу є найпоширенішими причинами. Судова практика підтверджує, що центри зайнятості активно застосовують ці норми, особливо щодо несплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ).
Однією з ключових підстав є неподання роботодавцем у встановлений строк копії трудового договору (контракту), укладеного з іноземцем або особою без громадянства, якщо таке подання обов’язкове (п. 2 ч. 2 ст. 42-10). Закон вимагає подати копію протягом 10 днів після укладення договору. Порушення цього терміну автоматично тягне скасування дозволу. Це правило забезпечує контроль за реальним працевлаштуванням та відповідністю умов.
Також дозвіл скасовується при поданні роботодавцем письмової заяви про скасування за обставинами, передбаченими пунктами 1–3 частини першої статті (наприклад, припинення трудового договору), або при самостійному виявленні центром зайнятості таких обставин (п. 3 ч. 2 ст. 42-10). Заява подається в довільній формі, але має містити підстави та підтверджуючі документи. Це дозволяє роботодавцю ініціювати скасування добровільно, уникнувши штрафів за подальше використання праці без дозволу.
Виявлення недостовірності даних у поданих документах, яка не могла бути виявлена під час розгляду заяви (п. 4 ч. 2 ст. 42-10), є серйозною підставою. Це може стосуватися фальсифікованих відомостей про кваліфікацію, досвід чи інші дані. Після скасування роботодавець не може отримати новий дозвіл для цього іноземця протягом певного періоду (зазвичай рік).
Кожен із цих випадків вимагає від роботодавця ретельної перевірки документів на етапі підготовки та своєчасного інформування центру зайнятості.
Дозвіл скасовується при наявності рішення про примусове повернення або примусове видворення іноземця чи особи без громадянства (п. 5 ч. 2 ст. 42-10), прийнятого відповідно до статей 26, 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Таке рішення означає, що іноземець не має права перебувати в Україні, тому продовження роботи неможливе.
Ще одна підстава — невикористання іноземцем права на оскарження рішення про відмову у визнанні біженцем, особою, яка потребує додаткового захисту, або особою без громадянства, або остаточне вирішення питання про таку відмову (п. 7 ч. 2 ст. 42-10). Це стосується міграційного статусу працівника. Якщо статус не підтверджено, дозвіл втрачає силу.
Набрання законної сили обвинувальним вироком суду, за яким іноземця засуджено за кримінальне правопорушення (п. 8 ч. 2 ст. 42-10), також є підставою. Це забезпечує національну безпеку та громадський порядок.
Важливою підставою є встановлення факту застосування праці іноземця на інших умовах, ніж визначені дозволом, або іншим роботодавцем (п. 6 ч. 2 ст. 42-10). Винятки — робота за сумісництвом (абз. 2 ч. 2 ст. 42) та суміщення посад (ч. 3 ст. 42). Зміна посади, зарплати, графіка чи роботодавця без внесення змін до дозволу призводить до його скасування. Це захищає ринок праці та запобігає зловживанням.
Надходження подання про скасування від Національної поліції, СБУ чи іншого уповноваженого органу (п. 9 ч. 2 ст. 42-10) відбувається, якщо дії іноземця порушують законодавство про правовий статус іноземців, суперечать інтересам національної безпеки, громадського порядку, охорони здоров’я чи прав громадян України. Подання підписує керівник органу. Це інструмент оперативного реагування на загрози.
Одна з поширених підстав у практиці — несплата роботодавцем ЄСВ за іноземця протягом двох місяців з дати укладення договору (п. 10 ч. 2 ст. 42-10), крім випадків, передбачених законодавством. Моніторинг здійснюється через обмін даними між центром зайнятості та Пенсійним фондом України. Судова практика показує, що навіть тимчасова відсутність нарахувань (відпустка без збереження зарплати) може стати предметом спору, але відсутність бази для нарахування не завжди є порушенням.
Нарешті, отримання інформації від закладу вищої освіти про відрахування іноземця (п. 11 ч. 2 ст. 42-10) призводить до скасування, якщо дозвіл видавався для навчання та роботи.
Після скасування роботодавець має припинити трудові відносини, повідомити іноземця та міграційну службу. Порушення тягне адміністративну відповідальність. Щоб уникнути проблем, рекомендується:
Юридична компанія з досвідом у міграційному праві допоможе підготувати документи, оскаржити незаконне скасування та оптимізувати процес працевлаштування іноземців. Звертайтеся за консультацією, щоб уникнути ризиків і забезпечити compliance з законодавством.
Адвокат у Вашому місті
10+ років досвіду
Переваги
Зв'язок